"Тут важливо відрізняти сан від особи, якій цей сан належить. З власного досвіду: коли я звертаюсь до священика за порадою, то роблю це, по тій причині що довіряю йому як мудрій людині, а не як носієві звання "священик". А якщо радитись із батюшкою тільки через те, що він являється священиком за спеціальністю, то чи потрібно із соціального статусу робити культ?"

Дозвольте нагадати.

Священик - це не стільки певний «соціальний статус» і «спеціальність», а насамперед носій Духа Святого, успадкованого у таїнстві Хіротонії від святих апостолів і Самого Христа.
Людина, звертаючись за благословенням на якусь справу до священика – звертається не стільки до його мудрості і досвідченості у вирішенні життєвих питань, скільки до керівництва (водительства) Духа Святого у тому чи іншому ділі.

Тому у благословенні священик передає не власний досвід, а закликає благодать Божу, котра має або сприяти людині у задуманій справі, або зупинити її.

Добре коли ми «довіряємо священику, як мудрій людині», але чи потрібно шукати священика заради його людської мудрості, чи не краще у такому випадку порадитися з мудрою сусідкою.
Очевидно, що слід звертатися до священика не заради його людської мудрості, а заради мудрості Божої, котра відкриється через молитву, пораду чи настанову священика.

Безумовно, якщо благодатні дари Духа Святого поєднуються з аскетичним устроєм та духовним життям священика, його досвідом та мудрістю, то користь від поради такого священика буде потрійною. Однак, ще раз наголошу, що причиною того, що протягом століть люди шукають благодатних старців є не пошук людської мудрості, а Духа Божого відкритого через старця.