Привіт друже! - Листівка "12" - Каталог статей - Сторожка - Ковельське братство преп. Іова Почаївського

Ти, як - зарядку сьогодні робив? Проспав кажеш…

А спортом взагалі захоплюєшся? По телевізору… От і я думаю - чому то на ковельських тротуарах не видно молоді у спортивних костюмах, а стадіони - аж травою поросли? Це очевидно тому, що ми всі спортом захоплюємося… по телевізору.

Хоч треба сказати правду – є! Є чимало хлопців та дівчат, котрі до свого фізичного стану не байдужі. У них і осанка, і м’язи, і вага – все в порядку. Регулярні тренування змінюються нетривалим відпочинком. Харчування строго за розкладом. Мудрі вказівки тренера. Виховання сили волі. Та й до цигарки вперемішку з пивом вони не пристрастилися. Одним словом - аскети. Так, так саме аскети. «Аскезо» в перекладі з грецької означає тренування, посилені заняття.

В одному спортзалі спостерігаю цікаву картину. Хлопчак, задерши голову, захоплено дивиться на гімнастичні кільця, що звабливо звисають високо над ним. Він не впевнений в собі – боїться не дотягнеться - осоромиться.

- А ти підскоч, – наполягає тренер, - ти тільки підскоч!

Хлопчак врешті наважується. Зібравши усі сили, підскочив і тільки-но відірвався від землі, як впевнені, міцні руки тренера підхопили сміливця. Підхопили та понесли до гори…

Усе земне життя людинимає складатися з тренувань, з ас-кези.І саме завдяки їм – тренуванням – ми здатні витримати будь-які життєві випробовування. Тренованим має бути не тільки тіло, але й душа. Бачу ти скривився почувши про душу – а що, хіба ти без-душний? Хіба не душа твоя сумує і болить, коли щось не га-разд; хіба ж не вона радується і веселиться, коли все добре?

Ти мабуть собі уявляєш піст таким скучно-нудним періодом, коли - по наполяганню бабусі – «смачного не їж, а веселого не вмикай»? Правду кажучи, я теж проти такого посту!

Під час посту ми маємо можливість навчитися належати собі. Належати собі – значить належати не пульту від телевізора, не навушникам від плеєра, не сосисці в холодиль-нику, не цигарці у кишені, не мобілці в руках, не образі на друга, не соромній пристрасті, не…, не …, не…

Піст робить нас вільними! Піст дарує нам свободу! Я хочу бути вільним – я обираю піст!

Ще б пак! Але ті кільця так високо, а ми (як виявиться) такі малі.

Ти не замислювався: чому важко лікувати алкоголіка? Ні? А я замислювався – він боїться зізнатися, що він алкоголік. Він не бачить свого стану, він до кінця не усвідомлює, що без сторонньої допомоги йому не обійтися. Він не наважується сказати «допоможіть, не справляюся», в той час коли пора вже кричати «рятуйте, гину!».

Спільна - пристрасть, залежність. Яка? А та, котрої ти не визнаєш, та, в котрій ти боїшся собі зізнатися. Адже залежати можна не тільки від спиртного чи наркотиків. Роздратування, заздрість, підозрілість, ненависть, образа – хіба ми від них не залежні? Телевізор, комп’ютер, плеєр, модна зачіска, «при-кольний» журнал, «кльова» курточка, незалежна поведінка – хіба ми ними володіємо? Скоріше – вони нами. «Супер» пиво та цигарки, «крутий прикид», нічний клуб та тусовки з весе-лими дівчатами (хлопцями), «класна тачка» та далеке морсь-ке узбережжя – хіба ці солодкі мрії не полонили тебе?

Знаєш, друже, є такі ляльки-маріонетки. Ними керують при допомозі тонких, майже непомітних, але дуже міцних шнурочків. Тобі не здається, що і нами можна от так маніпулювати при допомозі непомітних шнурочків з міцними вузликами прив’язаними не тільки до наших рук і ніг, але й мозку. «Кльово», «класно», «круто», «прикольно», «супер», - хіба це не ті шнурочки, другий кінець котрих твердо затиснутий у вмілих руках маніпулятора. Так от, особисто я не хочу бути маріонеткою! А ти?
Маріонетка

Отож, вимкни все - увімкни себе!

Ти чуєш? Це голос твого Тренера – Творця: «Не бійся, тільки віруй!». Не бійся, тільки відірвися від землі, залиш її пута!

Ти маєш надзвичайну перевагу. Жоден спортсмен не має такого тренера як ти. Жоден чемпіон не зможе похвалитися тим, що за нього тренер життя віддав.

Ти маєш надзвичайну честь – отримати нагороду з Його рук. З рук Божих ти отримаєш справжню свободу, котру вибо-ров сам (з Його допомогою).

Зауважу - ще жоден, що смиренно довірив себе у руки цьо-го Тренера не залишився без перемоги.
Все інше залежить від тебе. Зважся, довірся, підскоч, відірвися від землі і не сумнівайся… Краще вже бути в руках Божих сином, аніж в руках кукловодів - маріонеткою.

Справжні тренування неможливі без належного харчування. А справжній піст неможливий без молитви.
Почекай, почекай! Бачу ти знову скривився. Вже встиг подумати: «Ну от - молитви, бурмотіння незрозумілих слів, нудне перегортання сторінок молитвослова, тупий погляд в нікуди, марна трата часу».

Я не випадково сказав про належне харчування під час тре-нувань. Душа, коли її тренувати, буде вимагати їжі не менше ніж тіло. Інакше, як кажуть, «загнешся» з неправильним по-стом.

Тіло живиться рідним собі – тим, що росте в городі (чи в хліві :)), а душа спорідненим собі – Тим, Хто живе у Небі – Богом.

Молитва – то спілкування з Богом – рідним і близьким душі. Хіба спортсмен може без регулярного спілкування з трене-ром? Привітається на початку тренувань, розкаже як себе почуває, поділиться успіхами, поскаржиться на невдачі, подякує за можливість бути під керівництвом саме цього тренера. Це нормально? Безумовно.

Так от - дякувати Богу, славословити Його, каятися перед Ним, просити Його – це і є молитва. Це можливість спілкуватися з твоїм Спасителем. Скажи, друже – що тут спільного з тупим поглядом і нудним бурмотінням незрозумілих слів?

Поділюсь секретом – найкраще вміють спілкуватися з Богом ті, хто постійно перебуває у «духовному спортзалі» - в пості і молитві – це святі. От з них нам би і треба було брати при-клад у молитві. Спробуй підглянути у їхні звернення до Бога (вони є у книжці, що називається «Молитвослов»). Візьми собі щось за зразок. Добав щось своє (а хто забороняє). І вітай, розповідай, кайся, проси, прославляй свого Трен…, пробач, свого Бога. Одним словом – не залишай душу без їжі, молись і нехай твоя душа буде ситою.

Ну, бувай! На тренуваннях не «сачкуй» – в піст працюй над собою; їжею не зловживай, але й не залишай душу голодною – молись!