"12..." Видання молодіжного братства преподобного Іова Почаївського (№2 2009)

   Ця листівка видається православним братством преподобного Іова Почаївського, що діє у Ковелі.  
Чому називається «12…»? Та тому, що на початку братство складалося з 12 юнаків та дівчат, котрі об’єдналися навколо спільної мети. 

Щастя - Шукати!

Щастя - Шукати!

   Привіт, друже!

   Чи задумувався ти над питанням: що таке щастя? Чи відчував ти коли - небудь себе щасливим? А нещасним? Справді, скільки людина існує, стільки й шукає відповіді на ці питання, але далеко не кожен знаходить... Але чому? Невже у час інформаційних технологій можна не знайти відповіді на якесь питання? Справді, про такі можливості, які дає Інтернет, наші батьки навіть і не мріяли. Але жодна пошукова система нічого зрозумілого про щастя не видає. 

   Така маленька штучка, як флешка, здатна вмістити, здавалося б, всю інформацію, яка тільки існує в світі... Але, вже в котре додавши пам’яті до свого компа, переконуюсь, що щастя від цього не збільшується ні на кілобайт...

   Ніхто не знає, що воно таке, але всі його шукають...

   Дивне явище: людина толком і не знає, що таке щастя, але шукає його. Ніхто не знає, як воно виглядає, де живе, але свідомо чи не свідомо прагне його знайти. 

   А, може, його й не існує, і всі пошуки марні? Але, все - таки, є люди, які називають себе щасливими: значить, щастя існує. Саме прагнення до щастя свідчить про те, що воно закладене у людській природі.

   Абсолютно кожна людина створена ні для чого іншого, як для щастя. Вона просто покликана бути щасливою. Крім того, щастя у людини не може відібрати ніхто і ніщо. Навіть Сам Бог не посягає на людський вибір між щастям і нещастям. Той, Хто створив людину, створив її для радості, для вічної радості, яку ніхто з людей не можеописати. Ми самі - господарі свого щастя. Захочу - стану щасливим, захочу - не стану. 

   Що ж заважає цьому? Є купа непотрібних речей, які заважають людині ощасливитись. Це такі своєрідні міфи про щастя. Ось лише деякі з них.

Міф 1 - "Я нещасний, бо у мене така доля»

   Стверджувати, що хтось приречений на горе і невдачі, а хтось на радість - так само безглуздо, як стверджувати, ніби сонце світить лише для обраних, а не для всіх.

   Щастя, як сонце - світить однаково усім. Справді, за абсолютно однакових умов різні люди почуваються по - різному. Більше того, інколи той, кому, здавалося б, взагалі нема чому радіти - радіє сам, та ще й інших підбадьорює. Нерідко приходиться бачити інваліда, який не те, що не плаче, а здорових підтримкує у скрутну хвилину.

   А є люди з надзвичайними здібностями або можливостями, і при цьому вони відчувають себе обездоленими. Скільки на світі багатіїв, знаменитостей - але одиниці з них називають себе щасливими. 

Міф 2 - «Як тільки...так одразу»

   «Як тільки я закінчу школу, так одразу стану щасливим на все життя» - мріяв школяр, поки не закінчив школу.... Вступив до ВУЗу і вчиться там з думкою: «Як тільки закінчу навчання, то точно - все буде в шоколаді».

   Упродовж тисячолітть людина наступає на одні і ті ж граблі, йдучи за старою схемою. А схема така. Людина має ціль. Прагне до її досягнення, сподіваючись, що як тільки вона отримає те, завітне, то одразу і ощасливить себе. Людина самовіддано працює і нарешті отримує те, що хотіла. Але отримавши, щасливою не стає. І тоді людина або падає у відчай, або піднімає планку вище. А піднімати так можна усе життя, до глибокої старості, так і не відчувши себе щасливим.

   Зайве мріяння про щось, занадто далекоглядні плани щодо світлого майбутнього теж сковують, відволікають. Це стан постійного режиму очікування, коли здається от-от, ще трохи і ощасливлюсь.

Замість режиму Очікування - режим Вже і тепер!

   Хочеш бути щасливим? Будь ним! Щастя це - вже, у цей момент. Щастя - річ невікладна і термінова.Православ’я вчить, що є рай - вічне блаженство з Богом. Але починається рай - вже тут, у людському сердці. Продовжується - там. 

   Як мало треба для щастя і як багато людина отримує (і віддає іншим) коли стає щасливою!

Нести свій хрест - бути самим собою

   Дуже часто приходиться чути слова: «Будь самим собою». Або вислів: «Людина на своєму місці». По - християнськи це означає: нести свій хрест. Саме, свій, а не чужий. Варт не забувати, що серед людей немає обділених, кожен і кожна - це унікальність, це цілий світ. 

   Завдання стоїть в тому, щоб максимум розкрити цей світ, максимум розвинути. Людські здібності - нескінченні, невичерпні, необмежені. Це тому, що кожна людина - образ Вічного, нічим і ніким не обмеженого Бога. І саме ті умови, в яких я зараз знаходжусь - максимум наближені, пристосовані для того, щоб я став щасливим.

   Чи доводилось тобі бачити людину, яка несе свій хрест? Поб’юсь об заклад, що доводилось. Адже ти бачив щасливих? Так це і є ті, хто несуть свій хрест. 

   Ти, мабуть, чув ще й такі слова: «Жити по Волі Божій». Це означає дозволити Богові піклуватись про нас. Не жити по Волі Божій - не дозволити. Чимось нагадує відносини лікаря і пацієнта. Мудрий пацієнт буде прислухатись до усіх порад лікаря. А той, хто не цінує свого здоров’я - не буде.

   І тут, знову ж таки, домінуючу роль відіграє людська свобода: як захочу. Захочу - понесу свій хрест, дозволю Богові про себе попіклуватись, а захочу - не буду цього робити.

Професія - щастя

   Ти часом не трудоголік? Це - люди, залежні від праці. Християнин - це спеціаліст по щастю. Він професійно виходить з будь - якої невдачі, горя і біди. Він постійно працює над щастям, підвищує рівень кваліфікації. Адже усі таланти, здібності і можливості - це ще не щастя. Це лише матеріал, з якого можна зліпити прямо протилежні речі. 

   Звичайно, під час несіння хреста буває не дуже легко, а буває і зовсім важко. Але тут варто згадати, що у ці скрутні моменти Сам Бог допомагає винести усі випробування. Крім того, хрест кожної людини точно відміряний, зважений, пристосований під можливості конкретної особи. Ніколи Бог не дає таку ношу, яка людині не під силу. 

   Що дає несіння хреста? Воно робить людину сильною, тренує її і, врешті - решт, робить з неї справжнього профі.

Звідки взялось щастя?

   А чи знаєш ти історію людського щастя? Насправді, історії цій стільки років, скільки й існуванню людини на Земній кулі. Коли Бог створив людину і поселив її в Едемі, то крім усіх інших благ, дав їй і свободу вибору. Сучасною мовою кажучи, людина не була зазомбована, не була запрограмована на виконання якихось чітких дій за кокретнми схемами. Бог Творець створював людину за своїм Образом та Подобою, Вільний Бог створив і людину вільною. 

   Так от, людина мала самостійно зробити вибір між щастям і нещастям. Ця свобода проявлялась в вільному виконанні однієї, здавалося б, простої Божої заповіді - не їсти плоду з одного дерева. Ти пам’ятаєш, людина купилась на брехливу «рекламу» змія і згрішила. А згрішивши, людина втратила своє щастя. А втративши, уже не могла допомогти собі. Для того, щоб людина знов могла бути щасливою, Господь Бог Іісус Христос звершив справу спасіння людей через Свої хресні страждання, смерть і Воскресіння. Ціну людського щастя заплатив Всемогутній Бог.

   Так Бог подарував людині щастя. Трошки потішившись, людина викинула його. Викинувши, дуже пошкодувала, а сама його повернути не могла. І Бог, люблячий Батько, викупляє щастя людини. А яка ж ціна того щастя? Ціна щастя - це Хресні Страждання, Муки, Кров, Смерть, Воскресіння Господа Іісуса Христа. 

   І тепер, ми вільні господарі свого життя. Ми самі вирішуємо, чи хочемо ми бути щасливими.

   Необмежений нічим Бог, обмежив Себе заради людини. Бог може все, крім одного: допомогти людині без її бажання, без її дозволу. Бог - безсильний перед людською свободою. Пам’ятаєш слова Христа: « Ось Я стою під дверима та стукаю: коли хто почує Мій голос і двері відчинить, Я до нього ввійду, і буду вечеряти з ним, а він зі Мною» (Апок. 3:20). Бог Всесильний міг зламати будь -які двері, але Він не нав’язується, не примушує людину, а лише терпляче стукає до нашого сердця. 

   Зрозуміло, найщасливіша людина - християнин. Це людина, яка постійно вдосконалюється. Пам’ятаєш, Господь Іісус Христос закликає до досконалості, бо Бог Сам досконалий. “Будьте досконалі, як і Отець ваш Небесний досконалий” (Мт. 5, 48) Якщо людина захоче, то вона може наближатись до Самого Бога, може уподібнюватись Йому. 

   У чому сенс радості? У тому, що земне життя - це лише початок вічної радості. Про святкування Нового року кажуть: «Як його зустрінеш, так і проведеш». Це дуже подібне до того, як людина починає своє майбутнє вічне життя під час цього, теперішнього коротенького відрізочка часу. Як тут почнеш, так там і продовжиш. Мало того, там прибавляється з більшою силою те, що людина звикла робити тут. Якщо тут людина відчувала себе щасливою, то там вона буде щасливішати. А якщо горювала тут, то...

Яка властивість щастя? Як воно діє? 

   Ти був на концерті улюблених музикантів? Не задумувався над тим, що одна людина на концерті заряджає інших? Навколо одного радіють цілі стадіони! Коли людина щаслива, вона обов’язково дарує щастя іншим. І чим більше дарує, тим більше збагачується сама. І навпаки, скупа, замкнута людина мучиться і інших мучить. Список міфів, перелічиених вище можна збільшити.Такі міфи - це не що інше, як гріхи, вони ж і заважають стати щасливим. І справді, замість того, щоб працювати над собою, можна позеленіти від того, що в сусіда з третього поверху кращі біцепси. Насправді ж, на красунчика - сусіда можна подивитись як на стимул праці над собою, а не об’єкт заздрості. А можна просто порадіти чужим успіхам. І ця радість буде великим натхненням.

Щастя - часточка Бога в душі

   Як уже говорилось вище, кожна людина - Образ Божий. Ще один приклад. Чому люди хочуть бути стильними? Чому хочуть бути особливими, відрізнятись від інших? Тому що вона хочуть заявити про себе, як про особистість. Звичайно, стильність це лише малесенький прояв людської індивідуальності, особистості. А такі речі, як розум, любов, безсмертя, свобода, творчість і, нарешті, - особистість - це ті якості, які роблять людину схожою на Бога. 

   Якщо уважно придивитись до оточуючих нас людей саме як до Образів Божих, то можна безкінечно дивуватись. Наскільки ж вони різні, безкінечні і геніальні! І через знайомство з Божим творінням, людина все більше пізнає Самого Бога. Звичайно, вищезгадані міфи будуть усіляко добиватись нашої уваги за допомогою заздрості, відчаю і всіляко відволікати нас від головного. Адже, дивлячись на одну і ту ж людину, можна побачити різні, навіть протилежні речі.

   Наприклад, переді мною крутий бізнесмен. Більшість бачать у ньому багатія. Але він - чийсь син, чийсь батько, чийсь чоловік. Він теж може бути пацієнтом у лікарні. Смішно, але я кого завгодно бачу в людях: сусіда, начальника, підлеглого. А от побачити людину - це чомусь складно. Так, важко у комусь розгледіти частинку Бога. До речі, і в собі теж нелегко знайти цю часточку. Але без докладання зусиль і старання взагалі нічого не буває, адже людина створена для того, щоб творити. Наприклад, чому люди вживають алкоголь чи інші наркотики? Вони відчувають, що створені для свободи, але не знають, де її застосувати, де задіяти себе. Наркотик штучно дає людині відчуття свободи, точніше її ілюзію.

   Ще одне підтвердження того, що людська природа - творча - це те, що людина завжди чимось займається. Якщо не корисним, то непотрібним і шкідливим, але все одно зайнята. Матеріал є, а от, що я з нього зліплю - це моя справа і якщо я захочу, то попрошу Бога, щоб Він мені допоміг у цьому.

   Вищезгаданий Образ Божий - це можливість уподібнитись Богу.

Щастя як можливість поділитись радістю

   Друже, що ти робиш після того, коли переглянеш класний фільм? Мабуть, ти поспішаєш поділитись ним з своїм другом. Життя людини це своєрідний - трек. І цікавим трек буде тільки у тому випадку, якщо ним з кимось поділитись. А от, як ділитись треком під назвою «життя» вчить релігія. А чи можливо вдало поділитись без релігії? Відповідати на це питання – тобі. Але знай, що атеїстів інколи називають найнещаснішими у світі людьми, які бачать захід сонця, але не мають кому подякувати за цю красу. 

   Релігія дає людині зміст життя, робить його осмисленим. В той час, як людині невіруючій дуже боляче задумуватись над проблемою свого існування. А от у релігійної людини будь - яка радість помножується, тому, що вона бачить у ній сенс. От, наприклад. Вона може порадіти зустрічі з хорошою людиною, прочитаною книгою, прослуханою музикою, переглянутим фільмом. А порадіє тому, що може побачити у цій події Боже одкровення, звернене до себе, Божу посмішку.