10 листопада, у день пам’яті преподобного Іова Почаївського, православне молодіжне братство, що діє при храмі Почаївської ікони Божої Матері, вшановувало свого небесного покровителя та річницю свого буття.
Саме братство православної молоді при цьому храмі діє вже давно, але у нинішньому складі – рівно рік.
Більше двадцяти юнаків та дівчат зібралися цього святкового вечора, щоби звершити акафіст Преподобному та погомоніти за чашкою чаю і смачним тортом.
Кожен мав можливість розповісти присутнім, якими саме шляхами попав у братство та чи знайшов тут те, чого шукав.
Особливі слова подяки звучали на адресу Зої Шайнюк та Романа Марчука, котрі були ініціаторами відродження братства.
Нам ВЖЕ рік... А що таке рік в житті людини? А що значить рік для історії? Для історії рік - це мізер, для нашого братства - це вагомий період. Вагомий не тривалістю, а якістю, адже рік тому були незнайомі, а зараз ми - братство!
Крім того, що ювілей це - радість, це ще й можливість оглянутись назад. Так от, смакували ми не тільки тортом, а й солодкими спогадами.
Як старі друзі, ми згадували знайомство одне з одним і найяскравіші моменти тої дружби. Рік, що минув - перший рік, який ми провели разом. Були радощі, були злети, були і розчарування. Успіхи нас надихають, а невдачі роблять тільки сильнішими.
Перший етап позаду. Оглянувшись, підбивши певний підсумок, можна з впевненістю йти далі, до нових перемог.
Зоєчка, привіт! Отак подивилась на вас збоку... радісно, що намагаєтесь щось склеїти у нашому одинокому по своїй природі світові. Але щось не вірю, що це у принципі можливо. Усе надумано, беззмістовно. Це видно по коментарям до фото. По загальній атмосфері картинок. По великому намаганню заповнити пустку Питання - чи бачите ви, БРАТЧИКИ:))) - різницю між стихійним природнім спілкуванням (напр. у інститутській общазі за сковорідкою із розігрітими на олії пельменями) і вашими трошки, пробачте, рафінованими зборами. Пробачайте за нелицеприємний погляд збоку. Надіюсь, він виявиться для вас корисним. Впевнена, ви і самі замислювались над цим. Тільки не кажіть, що краще синиця в руках, ніж журавель в небі. Журавель - краще. Ні?
Шановна Норка, скажіть а чим Ви займаєтесь? Ви належете до якогось братства, общини? Звичайно, легше всього висловлювати своє "ФЕ", але куди важче підтримати, порадити. Так, дійсно, можливо на глобальному рівні Братство і нічого не створили, АЛЕ, Вони відвідують сільські приходи, Вони взяли шевство над дітками -сиротами у садочку і у школі-інтернаті (що у діє на базі 6-го садочка і у Любленці), і за це вже вони молодці. Адже нам так часто не вистачає часу, за "стихійними природнім спілкуванням" (як Ви висловились) відвідати сиротинець, чи будинок пристарілих. Ми постійно зсилаємось на свою зайнятість. (вибачте, але це стосується більшості наших прихожан, та й я в тому числі ). Тож, давайте не осуджувати, а підтримувати! Коли словом, коли - ділом, а коли - молитвою. І, все-таки, синиця у руках - краще!!!
Норка, не переживайте ви так. Стихійне природне спілкування існує. Подивіться як вони всі дружно труть деруни, палять піццу і їдять суп з консерви. Причому мабуть з не меншим ентузіазмом ніж Ви у общазьській кухні після чотирьох просиджених пар. А ще й з такими малопотужними плитами як в студентській общазі! По собі знаю - поки півгодини нагрівається, здається з:їв би і синицю, якби була в руках.
А на рахунок того що до Ваших зауважень треба прислухатись і зробити висновки - повністю погоджуюсь.
Спеціально почекала кілька днів, думала, ще хтось щось напише. Всього 2 відповіді (пасивність, байдужість, відсутність доступу до інтернету?) на мої закиди. Відповім спочатку на більш доброзичливий. Ігор, я переживаю,.. тому що колись була серед Вас. Сіла , підняла очі на стелю - і відчула такий вакуум, що захотілось забити у нього гвіздка та повіситись. Такими усі (і я, до свого сорому) були загальмованими, зніченими. Може це від того, що занадто хорошими молодими достойниками хотіли здаватись - чи то перед батюшкою, чи перед собою, - не знаю, що гірше. Далі - Анн.очка, - ну яке - "ФЕ"?. Про що ти, котик? Ти запитуєш, чим я займаюся:-)))) (- сказати - "і сама то ти дура" - найлегше за все. Проблеми не вирішує. Не про мене мова). А втім, якщо це тебе так цікавить - читаю своїм дітям казки - щоб у шкільному віці вони любили читати і не робили стільки помилок у письмі, як ти. (Люблю тебе, не ображайся - цьом-цьом). На плиті кипить борщ - скоро прийде чоловік. До речі, що таке "шевство" - швацький гурток при інтернаті?:-))). Не ображайся, жарт. Чи може ти мала на увазі "шефство" - це коли скидаються дітям на цукерки, беруть їх на руки, роблять гарні фото і розміщують на свому сайті?
Я, думаю, на цьому спілкування з Вами, шановна Норко, можна вважати завершеним. Ви все-одно, залишитесь при своїй думці, а я - залишусь "закоханою" у Братство (ну подобаються мені ці юнаки і дівчата, подобається мені їх духівник!!!). До речі, я на Вас, зовсім не ображаюсь. (простіть мене за мою малограмотність)
Анночка, не повторюй моїх помилок. Просто так розвертатися і йти - це не вихід. тим більше, що ми з тобою однодумці (СКУЧНО про це писати, але мені теж глибоко симпатичні і Братство, і їх духівник). Закон жанру тупого інтернетного спілкування, як і класична епіка, диктує наявність конфлікту. без нього - немає розвитку. Що толку , що Братство усі хвалять? (Мене б на їх місці знудило)... "Ой, ну все так класно, так здорово, все здорово і так класно, ... Так само говорили про нас і п,ять років тому. Потім усе розсосалося. Братство, не боїтесь повторити нашу долю?
Норочка, з таким поганим настроєм як ти тут пишеш, борщ варити не можна, а то каструлям передаються твої негативні флюїди, і страва тоді вийде невдалою. Чоловікові це може не сподобатись, його може занудити, як колись тебе у братстві (може ти тоді вже вагітна була???? ) і тоді тобі прийдеться шукати такий самий гвіздок на стелі у себе вдома. Звісно, ж я цього не хочу, бо ми з тобою однодумці в цих твоїх тупих повідомленнях. Цьом-цьом-цьом! (поки не бачить чоловік)
Ну і що за хвороба, увесь час переводити розмову на особистості, тьфу,...:-))) на мою особистість. Я питаю про братство - мені відповідають про мене. Про мене не цікаво... Втім , розумію, перед свинями подібним мені - бісер про братство не мечуть. Не виносити сміття з дому - нормальна українська звичка. Розумію. :-)))
Норочка, ніхто на тебе не звертає уваги. Це ми виступаємо проти бісів, які змушують тебе писати гадості в чиюсь адресу. Знаємо що відігнати їх від себе не так-то просто: звичайне "Кишшш" не допоможе. І розмахування ополоника теж. Але ти спробуй, може у тебе ці способи екзорцизму стануть дієвими. Про результат можеш не казати - все буде ясно із твоїх постів. А тебе саму ми любимо. Ось доказ: цьом-цьом-цьом" Цьом-цьом-цьом-цьом-цьом-цьом! Цьом-цьом-цьом-цьом-цьом!
Надіюсь ти не надто балувана і не примусиш продовжувати копіювати "докази".
А тепер про головне: БОРЩ У ТЕБЕ ВДАВСЯ ЧИ НІ?:huh:
Ну-ну-ну! Які ще бісенятка... Їх в природі не буває, це просто ти обманулась бо тобі попались низькорослі. А нащо нам розслаблятись? Ми й так не напрягаємось. А ото ти з ними точно не розслабися! Так шо бери в руки ополоник і ганяй їх звідти!
Ну і що з того, що братчики "відвідують сільські приходи"? Що змінилося після їхніх візитів, які з фотографій нагадують своєрідні пікніки? Яку взагалі мету братство ставить цими поїздками перед собою? З публікацій неясно. Оскільки діяльність братсва можу оцінювати лише з сайту, то моя думка, можливо, в чомусь неповна. Але як інакше? У мене склалося враження, що братчики, особливо їхні керівники (не духівник, а саме керівники) вважають себе такою "білою кісткою" на фоні нас, многогрішних. І чому стільки агресії до Норки? Це вам не личить. Де християнське смирення? Де прагнення удосконалюватися? Це такий нам зразок?!!
А яке братство Ви маєте на увазі: "старе" чи "нове (віртуальне)?" Якщо старе, то поїздками вони підтримували сільські приходи, заохочували сільську молодь до відвідування церкви, показували що церква - це територія не тільки стареньких, але й молоденьких, розважали бабусь, фотографувались, пили чай,їли бутерброди. Нове братство нікуди не їздить - бояться автобусної пилюки, забобонних бабусь та іхніх кийків.
Норку ми любимо. Це вона з нас знущається, але здається останнім часом, після того, як ми показали їй свою любов, вона теж подобрішала. Розмови дійсно були троха агресивними, бо вона сама заслужила такого тону.
"У мене склалося враження, що братчики, особливо їхні керівники (не духівник, а саме керівники) вважають себе такою "білою кісткою" на фоні нас, многогрішних". Це у них вікове, юнацький максималізм, подорослішають - пройде. Та й компанія зібралась різношерстна.
Не розумію тільки чому в храмах тепер багато молоді, а саме братство складається з обмеженої кількості осіб? Багато хто з молодих навіть не підозрює що в нас є братство.
Я знаю з Амовну лише про нове братство, тому мене й здивували їхні поїздки по невеликих приходах,бо з подальших репортажів неясно, для чого їздили, що мали на меті. У Черемошно, наприклад, за 10 років змінилося 9 батюшок, але у приватному спілкуванні одна з братчиків висловила думку, що і цьому треба звідси втікати. Мене це коробить, бо є ще вірю у безкорисне служіння священика громаді.
Ой! Привіт! Ну, це знову я! Дітки (їх двоє маленьких) порвали телефонного дрота на підлозі. Я не мала ніякого доступу до інтернету ідо Вас. Заскучала. На мій ПРИВАТ прийшло повно листів. Підозрюю, що це послання від братчиків у доступній для мене (тупої і бридкої, злої тваринки) матючливій формі, аби не заривалась (не в значенні В НОРУ) ... і аби не скакала(паскуда). Ну, це я така самокритична. Що є, то є. Не віднімеш :-)))) Але біда!!! Забула пароль. Не можу їх (листи) відкрити. Не можу їх прочитати. Та чесно! Пропоную спілкуватись відкрито - тут. Хіба не для цього НАШ (осмілюсь написати - І МІЙ ТЕЖ... форум?) Чи тих, хто не цьомає в попу, Ви проганяєте з позором-:)))?
На форумі? Ну, почитаю. А то дійсно, справді, ну що я до цього місця причепилась? Може в іншому благополучно знайду якісь відверто описані епізоди з вашого життя. Якісь цікаві живі моменти?
"Може в іншому благополучно знайду якісь відверто описані епізоди з вашого життя" - Навіть не надійся! Перш ніж потрапити на сайт фото проходять жорстку цензуру. Тому тут ти не знайдеш скривлених гримас або прижмурених очей. А щоб побачити всіх в натуральному вигляді треба заходити в гості на чай (тільки шнурка з собою не бери, бо все одно хтось встигне перерізати), а коли не хочеться йти в гості, то можна підглядати за ними з вікна, але не раджу цього робити, бо тоді можна щось недочути.
Вже вкотре переконуюсь що віник хороша штука, хоч якісь результати вже є. Вітаю! (Може то й собі спробувати поекспериментувати з ним?!?!?! )
Періодично відвідую цей сайт,і щиро радий бачити молодь,яка хоче знайти себе в житті,і хоче знайти справжнього життя для себе..Жодного разу не писав сюди,але зважаючи,що мова йде про речі мені близькі і знайомі хочу сказати кілька слів.Відразу кажу,що нікого не хочу образити,і все мною сказане я не ідентифікую як"істина в останній інстанції".В окремих коментарях бачу багато емоцій і думок поданих дещо дивним чином.Я не буду давати оцінок цим речам,навіть зважаючи на свій священницький сан,але прошу автора(ів) самим розібратися в собі і визначити,що є тим рухомим механізмом,який спонукає писати те,що ви пишете.Чи має право християнин на емоції?Мабуть має..Чи має право християнин на роздачу "ярликів"?("Що толку , що Братство усі хвалять? Мене б на їх місці знудило")- а це саме так і називається "ярлик" ... ...Не впевнений що має..Ви кажете,що вас би знудило?Можливо..Але чому ви вважаєте,що те місце де ви стоїте,є ПРАВИЛЬНИМ?І чи допускаєте ви,що хтось може стояти на іншому місці,і давати оцінки правильніші ваших?Бентежить не сам факт критики(адже на це заборони немає,і звичайно,що у братстві,як і у всьому земному є недоліки,які можуть критикуватися)а те, в якому стилі ця критика подається... Тут лунає запитання:"що змінилося після їхніх візитів?".....автору цього запитання,я задаю запитання зустрічне:А що змінилося після "ВІЗИТУ"Спасителя до нас на землю,понад дві тисячі років тому?Може людство стало щирішим?Стало менше вбивств?Подружніх зрад?Осуду,?..Крадіжок?...Заздрості?...подумайте над відповіддю як матимете вільну хвилину!При цьому зауважте,що ця молодь не може як Христос зцілювати хвороби,виганяти злих духів,..втихомирювати бурю на морі...перетворити воду на вино...і т.д...Але ця молодь трудиться...і повірте по прикладу євангельської бідної вдови яка також зробила (вірніше пожертвувала мало)ця молодь отримає СПРАВЖНЮ оцінку своїм діям...не від вас,не від мене ..і навіть не від Святійшого Патріарха...ця оцінка буде поставлена на Небесах,коли прийде на це час!!Питання не в тому,що і скільки людина робить(маю на увазі добрі справи)а питання в тому як вона відноситься до того,що вона робить...!!!Літом поточного року Братство за моїм запрошенням відвідало Св.Миколаївський храм с.Паридуби,де я являюсь настоятелем...І ви знаєте,що я не можу сказати,що після їхнього візиту НІЧОГО НЕ ЗМІНИЛОСЯ...тому,що їх там згадують,і чекають знову!! Це точно!!Я бачив в очах цих юнаків і дівчат щирість і радість...що вони не приїхали по чийомусь наказу чи дзвінку керівництва,а приїхали по волі свого серця! І це найголовніше,можливо не в наших з вами очах...але в очах Господа безумовно!.Тим,хто критикує пропоную створити альтернативне братство,і я ,і впевнений що не тільки я порадіємо за Вас,я це кажу ЩИРО БЕЗ ІРОНІЇ..Іронії,якої тут аж через край,-- ("а саме керівники вважають себе такою "білою кісткою" на фоні нас, многогрішних")...але чомусь автор цієї іронії просто таки ВИМАГАЄ християнського ставлення до себе----("Це вам не личить. Де християнське смирення? Де прагнення удосконалюватися? Це такий нам зразок?!!")...Я не виправдовую грубість жодної із сторін,але у стосунках із ближніми,так як і у стосунках з Богом...можна чогось просити...чогось очікувати..на щось сподіватися..але жодним чином не ВИМАГАТИ!...Ще один дивний момент,тут лунає запитання:(" Братство, не боїтесь повторити нашу долю?")...Я пропоную уявити,що таке подібне запитання ми задаємо Іоану Хрестителю...:Великий пророче,навіщо ти йдеш на служіння Богу? Чи не боїшся ти повторити долю пророка Ісаії,чи долю пророка Амоса?Те, що нам би на це відповів святий угодник Божий я думаю і уявляти не потрібно.. Кожен сам вибирає свій життєвий шлях,кожний має власний життєвий досвід,і кожний дасть відповідь за свій вибір!...А тим фактом,що в Ковелі є таке братство я особисто ПИШАЮСЯ!..Це моя думка!В когось звичайно може бути думка інша,це особисте право кожного....!! Щиро радий був до вас заглянути.Храни вас усіх Господь!!!
P.S....якщо зважити,що зліва в верхньому куті сторінки ми бачимо образ Святого угодника Божого ..думаю всі знаємо якого,і знаємо що знаходимося на Православному сайті...то вислови типу---("Чи тих, хто не цьомає в попу, Ви проганяєте з позором-:)))" з конкретною вказівкою КОНКРЕТНОГО місця на тілі,..особливо якщо вони звучать з вуст сімейної людини,яка має дітей і для когось є прикладом являються тут не дуже доречними....вам так не здається шановна Норка??Я буду дуже радий,якщо ви більш не даватимете приводу робити вам зауваження...В іншому випадку,я буду змушений просити керівництво сайту позбавити можливості вас писати тут коментарі! Прошу також всю молодь,що тут знаходиться дотримуватися правил християнської етики,зважати на те що сайт відвідують сторонні,дорослі і поважні люди,і по вас,і ваших коментарях дають оцінку Церкві в цілому....з повагою свящ.Анатолій. настоятель храму Св.Миколая с.Паридуби
Ви праві, отче... Ми й справді тут розпустилися, забуваючи під чиїм зображенням пишемо ці повідомлення:((((( Дякуємо що напоумили! До речі, а братство зараз кудись їздить?
Шановний отче! Але ж вас теж переповнюють емоції, а що ви таки маєте талант проповідника, то ваші слова звучать просто "обличающе". Не шукайте іронії там, де її нема, просто правда в очі нікому і ніколи не приємна. І не треба затикати рот навіть Норці, молодь поспілкується і знайде істину. На те і форум, де різні думки. І чому я не вправі просити до себе (не тільки до себе) християнського ставлення, ще й від людей, які претендують на роль духовних проповідників у нашому супільстві?.. Якраз терпимості і нема у вашій відповіді. На жаль.