І ще, я не до кінця розумію думку Iova - ти проти мистецтва?

Тоді треба уточнити: хто що розуміє під словом "мистецтво", адже з цим словом вживають протилежні речі: "Исскуство лжи", або "Искусство быть самим собой".

Що стосується теми критики фільмів, то це річ не така вже й проста як може комусть показатись. Фільм мало подивитись поверхнево, перегляд фільму - це не такий вже й розслабон з банкою поп-корну. Щоб зрозуміти щось, треба думати, напружуватись. Наскільки я розумію, то Ви, Єлено, читали відгуки на якомусь кіношному форумі. Відгуки бувають прямо протилежні. Але я Вас не закликаю фільм дивитись чи не дивитись - ні в якому разі так не думайте. Я закликаю Вас обережніше судити про те, чого Ви не бачили.

"Якщо більшість з вас захищає малолітню повію, то цим самим ви схвалюєте її шлях. " - оця думка для мене страшна, антилюдська. Адже є загальновідоме правило: Люби грішника і ненавидь гріх. А тут і грішниця і гріх - все під одну гребінку. Як Христос вчинив з грішницею? Він її якраз і захистив від фарисеїв. Він захистив її, не схвалюючи її шлях, а засуджуючи гріх.

( До речі, не люблю переказувати фільми, бо краще, коли людина сама дивиться. Але оскільки Ви його не будете дивитись, дозволю собі декілька слів).

На початку фільму Ліля дійсно "підзаробила" на добровільній основі. Але у фільмі показано, як дівчина після цього мучилась, зображено "ломку" совісті... Але навіть не в проституції справа, і навіть не в Лілі. Є такий прийом у літературі (забула як наз.), коли автор веде сюжетну лінію - просту, усім зрозумілу і примітивну. Але цей сюжет - другорядний. На першому місці - деталі, прикріплені до сюжету. Так от, для мене повчальним є навіть не те, що торгувати тілом - гріх, неетично, низько і т. д. Про це я догадувалась давно , як і інші глядачі.

У цьому фільмі є другорядні герої, які мількають на екрані рідко і, здавалося б, не варті уваги. Але саме від цих героїв залежали такі чисті серцем діти, як Ліля та її друг - безпритульний Володя.

Розказую. Мама Лілі - знайшла чоловіка, з яким поїхала в Америку (невдовзі мама прислала лист з відмовою від опікунства). Тьотя Лілі - Аня (сестра мами). Тьотя Аня мала піклуватись про Лілю, що й зробила: відібрала квартиру у Лілі, Лілю переселила в квартиру - бомжатник. Ліля опиняється на вулиці. До речі, Ліля зверталась за допомогою до тьоті Ані, а "чесна пенсіонерка тьотя Аня" сказала Лілі: Іди і зароби собі грошей сама. Зроби так, як твоя мама - сходи "на панель".

Ще епізод. Коли малий хлопчик Володя лежав мертвим у під'їзді, під одною з квартир, то сусідка - пенсіонерка, штурхнула в малого відром з-під сміття - малий лежав нерухомо. Бабуня пошкандибала далі, у справах.

Таких епізодів масса, на які неуважний або невдумливий глядач не звертає уваги, на жаль.

Я веду до того, що не тільки Ліля винувата у своїй долі. Далеко не одна Ліля. Такі, на перший погляд, чистенькі, культурні персонажі, які б "на панель" - нізащо, ніколи до такого рівня не опустяться. Ну, що Ви! Такі персонажі "праведним гнівом" судять повію. А от, викинути на вулицю людину заради забезпечення власної старості - це можна. Обманути, обхитрити, позлорадствувати - в порядку речей. А от, "на панель" - це занадто низько.

Тобто, все взаємопов'язано. Так, як у сім'ї - один займається не тим, що треба - інший страждає, так і в суспільстві. Але суспільство не хоче визнавати свою провину. Воно шукає "винуватців" свого плачевного становища. Хоча заварювали кашу всім гуртом.

Це одна із граней фільму. До речі, прослідковується тема дружби, вірності і навіть... покаяння.

Щось таке закладено у багатьох читачів, глядачів, слухачів, що вони оцінюють дуже поверхнево, навіть трошки недбало, ніби лінуються задуматись... Не встигли подивитись - і з гарячу судимо, або навпаки - не в міру хвалимо.

Ми, православні, або просто моральні люди, дивимось на таких героїв з точки зору морального богослів'я. Дуже корисно часом поставити себе на чиєсь місце. Наприклад, на місце Лілі. Уявіть, кругом мене г...но. Я теж повуха у г...ні. Про Бога, про життя вічне, про якісь випробуввання я не чула. Тому у мене є тільки інтуїція чесності. Ми знаємо, що "Душа по природі своїй християнка", тому ця інтуїція у нас - совість. А совість - голос Божий. Тому треба слухати цю совість. А Ліля і про це не знала.

Так от, Ліля - наскільки їй підказувала інтуїція, - БОРОЛАСЬ. Згвалтували її тіло, але душа залишилась чистою. Коли ми судимо про якийсть вчинок людини, дуже важливо подивитись не те, чому людина так вчинила, в яких умовах це сталось, серед яких обставин, що наштовхнуло на цей крок, як сама людина до свого вчинку відноситься. Це ми, православні, знаємо, що немає безвихідних ситуацій, що Бог ніколи не покине. Що є життя вічне. І так далі. А ну-ка, заберіть від себе ці знання, уявіть, як було б, якби цього всього ви не мали. В таких умовах жила Ліля.
Як і у кожної душі, у Ліліної була інтуїція чесності і чистоти. Цій інтуїції вона і слідувала. І це головне. У кожного свій подвиг. Один і той самий вчинок - для когось - подвиг, для когось - звичайне явище. Ліля мала якісь інтуїтивні принципи - вона їм не зрадила. Тут був власний подвиг. І це, мабуть, найважлиливіше.

P.S: Щодо твого, Єлено, питання про те, як би ми вчинали у ситуації, коли лежить людина у громадському місці.
Я бачила, як слони плачуть, коли здихає хтось із їх товаришів. Так от, навіть не з християнської точки зору, а зі звірської варто якось відреагувати на нерухомо лежачу людину. Принаймні подзвонити на "Швидку" - обов'язок кожного громодянина (навіть не християнина). Так, суспільство не доросло навіть до скотського рівня...

Вся нерозбериха виходить через помилки режисерів. Очевидно вони хотіли показати трагедію сучасної знедоленої дівчини, але наробили "ляпів":
1) не треба було показувати що на початку фільму дівчина добровільно пішла на панель. Це підсвідомо приписує її до розряду легковажних жінок
2) якшо вони хотіли акцентувати увагу на внутрішньому світі героїв, треба було б вставляти у епізоди фільму якмогаменше відвертих сцен (про них можна розповісти натяками). А то вийшло ні те ні се.
3) фільм перенасичений поганими персонажами. Всі погано ставляться до знедолених дітей, і ніхто не допомагає ним. Це крайність. Треба було ввести одного-два позитивних героя, тоді б глядач міг усвідомити що таке зло і що таке добро. Все пізнається в порівнянні. Згадайте дитячі казки. Як дитину вчать що добре, а що погане? - коли вони порівнюють це.

Спишем причину всіх сутичок на режисерську недосвідченість

Єлено, тобі десятка за "вони хотіли показати трагедію сучасної знедоленої дівчини". Але трагедія заключається навіть не так у тому, що Ліля потрапила в рабство. Трагедія заключається в тому, що вона пішла на це добровільно. І більша трегедія в добровільності, ніж у недобровільності.

А чому пішла? Я вже говорила про обставини, на які чомусь мало-хто звертає увагу. Взагалі, пряму причетність до Ліліної проституції мала (і її гени також) і тітка, яка вважала себе старою хворою жінкою, достойною квартири зі зручностями. Як на мене, ця тітка з мамою - перші сутенери. Все починається з причин.

Я не стверджую, що фільм ідеальний. Можливо, те, що напочатку фільму Ліля пішла на заробіток добровільно, - режисерський ляп, а можливо і ні. Адже показано огидність проституції і добровільної (вона після цього мучилась - чомусь ніхто цього не помічає) і насильної проституції. Багато відвертих сцен. Так, багато. Але на відміну від порнографії у даному випадку ці сцени працюють АНТИПОРНОГРАФІЧНО, викликають невимовну огиду до проституції і взагалі до блуду. Мабуть, діє якось на любителів відповідних захоплень.

В кінці-кінців дівчина побита, залякана - втікає. І коли втікає - боїться усіх і усього. І кидається з мосту. До речі, я добре не пам'ятаю, по - моєму у календарі читала про дівчат, які під загрозою згвалтування покінчили самогубством. Ці дівчата віднесені до святих. Сцена покаяння (коли дівчину реанімовували) - основано подає надію.

У фільмі я побачила реальне неприкрашене життя. Можливо, занадто реальне, а можливо і не занадто. Це реальне оточення людей з їх гріховними вадами. Головна героїня - не свята, режисер не закликає їй наслідувати, просто показана дуже типічна в наш час картина.

Для мене важливо те, що у фільмі підняті важливі теми:людські відносини, сімейні проблеми, виховання, ставлення до ближнього, соціальні проблеми, проблеми дітей з неблагополучних сімей (Ліля до таких і відноситься). Тут я побачила вражене гріхом суспільство, одним з наслідків чого є проституція. Фільм показує взаємозв'язок людей один з одним.

Цей фільм в першу чергу про людські гріхи в цілому і про проституцію в тому числі. Наскільки огидні сцени! Як відомо, тілесний гріх страшніший за духовний. Якщо тілесний настільки страшний, то який же духовний?!

Лілія, фільм можна безплатно зкачати у досить непоганій якості.